Предмет комунікації: європейська інтеграція, Угода про асоціацію між Україною та ЄС

Автори: Людмила Черняга, старший тренер проекту ЄС Association4U

Державні службовці, які виконуюють комунікаційні функції у тих чи інших міністерствах, відомствах, управліннях, департаментах, що в свою чергу імплементують відповідні їхньому профілю частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, досить часто (завдяки специфіці виконуваних обов’язків), стають фахівцями з питань європейської інтеграції відповідно до профілю, за яким працює міністерство.

Якщо ж ваша кар’єра комунікаційника на державній службі лише почалася, у нагоді стануть базові знання з предмету комунікації (subject of communication).

Аби процес засвоєння нової інформації був цікавішим, команда комунікаційників проекту ЄС Association4U разом із Офісом Віце-Прем’єр-Міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством аграрної політики та продовольства України та Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції України попередньо опрацювала більшість необхідної інформації та підготувала серію тематичних буклетів, які при бажанні можна легко переглянути на спільному Євроінтеграційному порталі.

Не секрет, що в короткотерміновій перспективі, Угода про асоціацію в першу чергу дає переваги малому та середньому бізнесу. Проте й для пересічних громадян переваги очевидні – безпечність харчових продуктів та захист прав споживачів. Кожне міністерство щодня отримує чималу купу запитів від потенційних експортерів до ЄС.

Одна людина не може бути фахівцем у всьому, тому важливо знати, де взяти перевірену інформацію. Для потенційних експортерів це безкоштовний он-лайн курс Smart Exporter  на освітній платформі EdEraвід  від тренера з експорту Олега Мірошниченка, інформаційні вікна (в розробці) у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, Міністерстві аграрної політики і продовольства, Міністерстві екології та природних ресурсів, Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України, Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, а також – спільне інформаційне вікно (в розробці) на Євроінтеграційному порталі (eu-ua.org).

Євроінтеграційний вектор співпраці України

Завдання інтеграції України в європейський політичний та економічний простір неодноразово проголошувалося в якості пріоритетного напрямку економічного розвитку країни. Багатопланове співробітництво з ЄС відповідає природному геополітичному напряму і є ключовим практичним засобом формування відкритої економіки.

Початок євроінтеграційних процесів припадає на кінець 80-х років: 18 грудня 1989 року було підписано першу угоду між Європейським  Співтовариством та СРСР про торговельне та економічне співробітництво на 10-ти літній термін. Пізніше, в результаті дворічної роботи та 6-ти раундів переговорів 16 червня 1994 року було підписано Угоду про партнерство та співробітництво (УПС)

Угода про партнерство та співробітництво набула чинності 1 березня 1998 р. і стала початком співпраці з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Згідно з УПС, сторони застосовували одна до одної режим найбільшого сприяння при здійсненні торгівельних операцій [Сібекіна, 2013].

Важливим етапом, що прискорив процес підписання Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, стало приєднання України до СОТ (2008) та приведення її митних тарифів до вимог і стандартів СОТ. У 2009 році ЄС виробив диференційований підхід до країн сусідів та запропонував Україні долучитися до політики Східного партнерства, в рамках якої передбачалося підписання Угоди про асоціацію.

Таблиця 2.1 Розвиток євроінтеграційних процесів в Україні та ЄС

Роки	Заходи
18 грудня 1989	Угода про торговельне та економічне співробітництво між Європейським  Співтовариством та СРСР
2 липня 1993	Основні напрями зовнішньої політики України: передбачено «розширення участі у європейському регіональному співробітництві»
16 червня 1994	Угода про партнерство та співробітництво (УПС)
11 червня 1998	Стратегія інтеграції України до ЄС
вересень 2000	Програма інтеграції України до ЄС, Указ Президента
2004	Помаранчева революція
2004	Європейська політика сусідства
21 лютого 2005	План дій Україна-ЄС
2007	Неофіційні переговори про зміну УПС
18 лютого 2008	Офіційне відкриття переговорного процесу щодо створення ЗВТ Україна-ЄС
травень 2009	Східне партнерство
червень 2009	Порядок денний створення асоціації Україна-ЄС
травень 2010	Закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики (з порядку денного вилучалося питання євроатлантичної інтеграції, інтеграція до ЄС залишалася основним напрямком зовнішньоекономічної діяльності)
листопад 2013	Перша спроба підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС
21 березня 2014	Підписана політична частина Угоди про асоціацію
червень 2014	Підписана економічна частина Угоди про асоціацію
вересень 2014	Ратифікована Угода про асоціацію (Верховною Радою та Європарламентом)
16 вересня 2014	Затверджений план імплементації Угоди про асоціацію
1 січня 2016	Впровадження економічних положень та положень про ПВЗВТ
1 вересня 2017	Угода про асоціацію повністю набирає чинності

21 березня 2014 року прем’єр-міністром України А. Яценюком була підписана політична частина Угоди про асоціацію, а 27 червня 2014 року Президент України - П. Порошенко підписав економічну частину.

У вересні 2014 року Верховна Рада ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, частиною якої є домовленості про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Тимчасове застосування положень Угоди про асоціацію, окрім Розділу IV, розпочалось 1 листопада 2014 року. 1 січня 2016 року вступила в дію угода про ПВЗВТ.

Євроінтеграція є логічним наслідком прагнення України до розбудови демократичного суспільства та підвищення добробуту населення. Це відповідає національним інтересам та у довгостроковій перспективі дозволить вийти на новий щабель економічного зростання (Писаренко, Горін, Українець, 2012).

Особливості УА/ПВЗВТ ЄС-Україна

Угоди, які укладені ЄС з іншими країнами, можна класифікувати за метою (Петров, 2016):

1. угоди з метою членства в ЄС,
2. угоди про асоціацію з ЄС (Угода про ЄЕП, угоди з країнами Центральної та Східної Європи, європейсько-середземноморські угоди, угоди з Туреччиною, Кіпром та Мальтою), на підставі ст. 217 Договору про діяльність ЄС,
3. угоди про доступ на внутрішній ринок ЄС за умовами взаємності (угоди з африканськими, карибськими та тихоокеанськими країнами, угоди про ЗВТ чи митний союз, угоди про партнерство та співробітництво), на підставі ст. 211, 207, 352 Договору про діяльність ЄС,
4. Угоди про співробітництво в галузі політики та безпеки, які укладено на підставі ст. 211 Договору про діяльність ЄС (Петров, 2016).

Угода про асоціацію належить до групи зовнішніх угод ЄС, укладених разом з усіма державами-членами ЄС (змішана зовнішня компетенція ЄС), відповідно до ст. 217 Договору про діяльність ЄС.

Ознаки УА (Петров, 2016):

1. взаємні права та обов’язки,
2. спільні дії та спеціальні процедури,
3. особливі відносини між ЄС та третьою країною,
4. участь третьої країни в системі ЄС,

Підписання угоди про асоціацію не передбачає автоматичного набуття членства в ЄС.

Угоди про Асоціацію та ПВЗВТ було підписано з Україною, а також іншими двома країнами пост-радянського простору Грузією та Молдовою.

Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) є невід’ємною частиною цих угод та становить економічну основу співробітництва та здійснення широкого спектра реформ, спрямованих не тільки на поліпшення торговельних відносин між Україною, Молдовою, Грузією та ЄС, але й сприяння зближенню законодавства та стандартів ЄС в різних галузях, пов'язаних з розвитком бізнесу та покращення інвестиційного клімату (Адаров та Хавлік, 2017).

УА/ПВЗВТ: основні принципи та сфера застосування

Важливість УА для розвитку української економіки полягає у тому, що містить перелік системних реформ, які має виконати уряд для досягнення європейських стандартів.

Для України підписання цієї Угоди про асоціацію і Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі означає:

• пришвидшення інтеграційних процесів з ЄС,
• прийняття європейських цінностей,
• економічне зростання та добробут.

Для ЄС ПВЗВТ є важливим кроком в реалізації політики сусідства, що передбачає створення в країнах, що межують з ЄС, зони стабільності, процвітання, демократії та безпеки. А також забезпечення вільного руху капіталу, товарів та послуг, засобів виробництва, робочої сили, зниження витрат на виробництво та зменшення бюрократії.

Угода про асоціацію була підписана у два етапи: перший – у березні 2014 (політичні положення), другий - у червні 2016 (економічні положення). Особливістю УА є те, що вона набирає чинності у декілька етапів: перший розпочався з березня 2014, коли буди підписані та набрали чинності положення угоди про політичну співпрацю; другий етап - 1 листопада 2014 року, коли розпочалося тимчасове застосування положень УА; третій етап (1 січня 2016) характеризується впровадженням економічних положень та положень про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі.

Угода про Асоціацію складається з преамбули, 7 розділів, додатків та протоколів

Структура угоди про асоціацію

Питання торгівлі, зокрема, створення ПВЗВТ, висвітлено у Розділі 4. До питань, пов’язаних з торгівлею, належать аспекти угоди про зону вільної торгівлі з акцентом на скороченні імпортних та експортних мит (з деякими узгодженими винятками і перехідними періодами, які, в основному, пов'язані з сільськогосподарською продукцією), прийняття засадничих норм згідно з Пан-Євро-Середземноморською конвенцією.

«Поглиблені» аспекти включають нетарифні бар'єри (НТБ) , у тому числі безпеку харчових продуктів, санітарні і фітосанітарні (СФС) заходи, технічні регламенти щодо промислових продуктів, наближення до законодавства ЄС у питаннях національного режиму, державних закупівель, послуг і митного адміністрування.

«Всеосяжні» аспекти охоплюють широке коло сфер, в яких буде відбуватись процес наближення: національний режим та доступ до ринку товарів, торговельні заходи, спрощення митних процедур та процедур торгівлі, торгівля послугами, інтелектуальна власність, електронна торгівля, рух капіталу, державні закупівлі, питання антимонополії та конкуренції, енергетики, прозорість, сталий розвиток, врегулювання спорів і медіація (Адаров та Хавлік, 2017).

УА/ПВЗВТ чи Митний Союз

Перед підписанням Угоди про асоціацію перед Україною стояв вибір інтеграції до ЄС чи приєднання до митного союзу з Російською Федерацією, Білорусією та Казахстаном. Переважна більшість населення, відповідно до опитування DW-Trend, вважали, що основними перевагами від писання Угоди про асоціацію є вихід на нові ринки збуту українських товарів, створення нових робочих місць, покращення добробуту, модернізація економічної системи, посилення демократії, укріплення правової системи. Прихильники митного союзу вважали, основними плюсами приєднання до митного союзу є підвищення експортного потенціалу та можливе зниження вартості ціни на газ і, відповідно, комунальних послуг (Deutshe Welle-Trend, 2014).

Суверенітет

Будь-який митний союз це втрата суверенітету у визначенні ставок на мита та їх перерозподілу. Ставки на мита на українському кордоні координуються та затверджуються Російською Федерацією. При підписанні Угоди про асоціацію Україна повністю зберігає свій суверенітет.

ПВЗВТ передбачає лібералізацію торгівлі з ЄС, сприятливі умови для розширення ринків, покращення інвестиційного клімату для малого, середнього бізнесу та залучення прямих іноземних інвестицій. ПВЗВТ не виключає можливості укладання подібних угод з третіми країнами. Наприклад, у липні 2016 року була підписана угода про ЗВТ з Канадою, також ідуть переговори з Туреччиною, Ізраїлем та іншими країнами.

У митному союзі Україна позбавлена можливості підписувати угоди про ЗВТ. У митному союзі 57% голосів має Російська Федерація, 87,97% всіх митних зборів надходять до російського бюджету (Сібекіна, 2013, 2015).

Митні ставки

Середньозважені митні ставки становлять 6%., а в митному союзі – 9%. У разі приєднання до МС Україна мала би збільшити мита на імпорт з-поза меж митного союзу.

Угода про асоціацію зменшує митні ставки в цілому. Підвищення митних ставок призведе до подорожчання певних товарів, які Україна імпортує з ЄС. Угода про асоціацію передбачає скасування 95% мит на українські товари.

Ринки збуту

Угода про асоціацію передбачає значну лібералізацію торгівлі з державами ЄС та не забороняє торгівлю з Росією та іншими країнами. У разі приєднання до МС пріоритет - ринок Росії.

Україна експортує до ЄС переважно сировинну продукцію: залізо і сталь, корисні копалини, продукти сільського господарства. Меншою мірою – вироби хімічної промисловості та машинобудування. При підписанні Угоди про асоціацію це означає значне підвищення стандартів та можливість торгівлі з третіми країнами без додаткової сертифікації. Технічні стандарти МС у більшості країн світу не визнаються, тож потрібна додаткова сертифікація (за Сібекіною, 2013, 2015).

Модернізація

Угода про асоціацію зобов’язує Україну до адаптації національного законодавства до законодавства ЄС, підвищення стандартів товарів та послуг, екологічних стандартів, безпеки харчових продуктів, захисту прав споживачів, підвищення конкурентності національної економіки в цілому та зростання добробуту населення.

МС регулює питання експортних та імпортних мит, інші питання не порушуються. Вузька співпраця у рамках МС не створює сприятливих умов для модернізації економіки (Сібекіна, 2013, 2015).

Факти проти фейків

«ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ НЕ ДАЄ ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕВАГ»
Угода про асоціацію сприяє поліпшенню умов ведення бізнесу та добробуту громадян за рахунок:
1) Доступу до ринку з 500 млн споживачів
2) Збільшенню експорту
3) Поступовому зменшенню і скасування експортних мит

«ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ ОБМЕЖУЄ/ПЕРЕШКОДЖАЄ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ»

Імплентація Угоди про асоціацію полегшує доступ України до світових ринків:
1) Завдяки Угоді про асоціацію Україна набула повноправного членства в Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-ЄвроМед).
2) Україна створила і продовжує створювати Зони вільної торгівлі з іншими країнами вже після підписання Угоди про асоціацію (Канада, Ізраїль, Єгипет, Туреччина).

«УКРАЇНСЬКІ КОМПАНІЇ НЕ ЗМОЖУТЬ ЗАПРОВАДИТИ СТАНДАРТИ ЄС»

Кількість компаній-експортерів до ЄС зростає з кожним роком:​​​​​​​
1) Держстандарт України не менш жорсткий, а інколи більш вимогливий, аніж стандарти ЄС.
2) Адаптація до вищих стандартів стимулює виробників підвищувати якість і ставати більш конкурентноздатними, а компанії, що не розвиваються, так чи інакше програють конкуренцію.
3) Тарифні імпортні квоти знімаються поступово, що дає час українським виробникам для модернізації.

Імплементація Угоди про асоціацію забезпечує виконання критеріїв, необхідних для вступу в ЄС​​​​​​​

ПВЗВТ: Переваги та виклики

Переваги ПВЗВТ:

1. Розширення ринку (> 500 мільйонів споживачів)

2. Підвищення конкурентоспроможності — дешевші та безпечніші продукти

3. Збільшення обсягів виробництва та продажів у країні, на рівні ЄС та у світы

4. Покращення бізнес-клімату

«Поглиблені» аспекти угоди – це фокус на усунення або зниження тарифних і нетарифних бар'єрів у двосторонній торгівлі, збільшення експорту до держав-членів ЄС, а також до інших країн світу у зв’язку з широким міжнародним визнанням стандартів ЄС. Лібералізація імпорту - це стимулювання конкуренції, підвищення ефективності вітчизняних галузей промисловості, їх модернізація, зниження цін для кінцевих споживачів. Введення жорсткіших вимог щодо виробництва харчових продуктів, санітарних та фіто-санітарних (СФС) норм і технічних стандартів, підвищення якості та підвищення рівня безпечності харчової продукції. Наближення українського законодавства до законодавства ЄС допоможе створити більш сприятливе та стабільне бізнес-середовище, тим самим знижуючи витрати на ведення бізнесу і збільшуючи приплив приватних іноземних інвестицій. Останні є важливим елементом для розширення торговельного сектору, необхідного для створення нових робочих місць і стимулювання модернізації та підвищення конкурентоспроможності економіки.

Таблиця 2.3 Переваги підписання ПВЗВТ

(Адаров та Хавлік, 2017)

Щодо короткострокової перспективи маються на увазі ефекти, які могли б спостерігатися відразу після підписання угоди, середньострокова перспектива - ефекти, які очікуються після перехідного періоду, довгострокова перспектива - можливі результати після того, як завершиться перехідний період (тобто після 10-15 років, в залежності від конкретних статей Угоди). Більшість оцінок ефективності ПВЗВТ зосереджені на довгострокових перевагах.

До довгострокових переваг можна віднести:

• створення ланцюга доданої вартості для продукції (global value chain);

• підвищення конкурентоспроможності та ефективності;

• зростання прямих іноземних інвестиції;

• зменшення вартості продукції, зростання якості та безпеки, а також диверсифікація ринків;

• зростання виробництва, створення робочих місць, підвищення продуктивності;

• підвищення добробуту, підвищення якості життя;

• зростання податкових надходжень до бюджету.

Основний виграш від ПВЗВТ, у тому числі від лібералізації торгівлі, очікують для галузей легкої промисловості, сільського господарства, харчової промисловості, а також виробництва електричного устаткування. Зокрема, розрахунки Інституту економіки та прогнозування показують, що виробництво сільськогосподарської продукції може зрости на 40%.

ПВЗВТ зумовлюватиме високі темпи приросту виробництва електронного устаткування (приріст на 34,1%). Втім зазначимо, що, якщо не буде проведено серйозної модернізації, машинобудування в цілому не отримає виграшів від створення ПВЗВТ з ЄС.

Металургійний сектор: тут не було суттєвих торговельних бар’єрів перед підписанням Угоди, так як основні торгівельні бар’єри були усунені після набуття Україною членства в СОТ, коли галузь була серед важливих бенефіціарів. Відповідно, лібералізація торгівлі з ЄС може призвести до зростання вартості факторів виробництва.

Сектор послуг отримає значні переваги від ПВЗВТ, особливо такі сфери, як фінансова діяльність, телекомунікації, операції з нерухомістю, торгівля (за Адаров та Хавлік, 2017).

Основними здобутками ПВЗВТ стало те, що скасовані тарифи для 94,7% товарних груп. Наприклад, для промислових товарів та сировини Україна запроваджує преференційний режим лише для 49,2% товарів, що експортуються з ЄС. Запроваджені спеціальні правила для автомобільного сектору України (імпортні тарифи зменшилися з 25% до 10%). Зросли переваги для розвитку ринку сільськогосподарської продукції (Україна взяла зобов’язання скасувати мита на 88,5% на с/г продукцію) (Емерсон та Мовчан, 2016).

Після підписання ПВЗВТ ЄС провів тарифну лібералізацію в повному обсязі й негайно для більшості товарів, тоді як Україна робитиме це протягом 3-7 років, щоб створити конкурентні умови на внутрішньому ринку й отримати можливість користуватися перевагами збільшення експорту на ринок ЄС.

Встановлення безмитних квот ЄС передбачено для 36 видів товарів (яловичина, свинина, м’ясо баранини, м’ясо птиці, молоко, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, яйця та інші). При цьому для м’яса свинини, м’яса птиці, грибів, яєць та альбумінів встановлено додаткові тарифні квоти. Крім того, для 18 товарів тарифні квоти передбачають збільшення обсягів впродовж 5 років з дати застосування торговельних положень Угоди.

В свою чергу, Україна встановила тарифні квоти для 3 видів товарів (м’ясо свинини; м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці та цукор) та передбачила додаткові тарифні квоти для м’яса птиці та цукру.

Узагальнений перелік тарифних квот викладено в Доповненні до Додатку І-А до Угоди про асоціацію.

Таблиця 2.4 Нетарифні бар’єри ЄС щодо України

Інформація про поточні залишки тарифних квот ЄС, які адмініструються на основі принципу "перший прийшов – перший обслуговується", доступна в режимі он-лайн у відповідному розділі на офіційному порталі Європейської Комісії. Ця інформація оновлюється наприкінці кожного робочого дня.

Інформація про залишки тарифних квот, які видаються через систему імпортних ліцензій, надається у разі звернення компетентного органу з відповідним запитом на адресу директорату ЄК з питань сільського господарства.

Інформація про поточні залишки тарифних квот України доступна на сайті Державної фіскальної служби України в розділі "Тарифні квоти". 

Торгівля з ЄС та економічний розвиток

Підписання Угоди про асоціацію припало на економічно несприятливий період для України, а саме на розпал політичної та економічної кризи (призупинення виробництва на окупованій території і порушення матеріально-технічного забезпечення, стрімке знецінення гривні (32,8% у 2014 і 45,6% у 2015), обсяг експортних та імпортних операцій до ЄС зріс.

Незважаючи на скорочення торгівлі з ЄС у номінальному вираженні, частка ЄС у загальному обсязі експорту українських товарів зросла з 26,5% у 2013 році до 34,1% у 2015. (Емерсон та Мовчан, 2016).

Таблиця 2.5 Географічна структура торгівлі України 2013-2015

Роки	2013				2015
	Експорт (млн. дол. США)	Експорт (%)	Імпорт (млн. дол. США)	Імпорт (%)	Експорт (млн. дол. США)	Експорт (%)	Імпорт (млн. дол. США)	Імпорт (%)
ЄС	16758	26,5	27046	35,1	13017	34,1	15343	40,9
Росія	15065	23,8	23234	30,2	4829	12,7	7485	20,0
Інші держ. СНД	6998	11,1	4697	6,1	2978	7,8	2988	8,0
Інші євр. держ.	467	0,7	1582	2,1	294	0,8	1342	3,6
США	888	1,4	2759	3,6	481	1,3	1480	3,9
Китай	2726	4,3	7900	10,3	2399	6,3	3770	10,1
Інші держ.	20407	32,2	9743	12,7	14133	37,1	5092	13,6

(Емерсон та Мовчан, 2016)

Крім того, відбуваються поступові зміни у географічній структурі торгівлі. Так, у 2016 році частка експорту на ринки країн СНД становила 16,6%, тоді як на ринки держав-членів ЄС – 37,1%.

Зображення 2.1 Топ-10 країн експорту України, 2016, млрд. США

(Офіційний сайт МЕРТ, Експортна стратегія, 2017)

Основними торговельними партнерами України в 2016 в ЄС були Німеччина (6 554,7 млн. дол. США), Польща (5 251,4 млн. дол. США), Італія (3 437,1 млн. дол. США), Франція (2 191,7 млн. дол. США), Великобританія (2 024,6 млн. дол. США), Угорщина (2 019 млн. дол. США), Нідерланди (1 786,3 млн. дол. США), Іспанія (1 574,7 млн. дол. США), Чехія (1 326 млн. дол. США), Румунія (1 162,3 млн. дол. США), Австрія (1 072 млн. дол. США), Словаччина (1 041,6 млн. дол. США) та Бельгія (827,7 млн. дол. США) (Офіційний сайт МЕРТ, Експортна стратегія, 2017).

Найбільше українських товарів та послуг експортовано до Польщі (2 424,3 млн. дол. США), Італії (2 048,4 млн. дол. США), Німеччини (1 903,5 млн. дол. США) та Угорщини (1 166 млн. дол. США).

Найбільше товарів та послуг імпортовано з Німеччини (4 651,2 млн. дол. США), Польщі (2 827,1 млн. дол. США), Франції (1 621 млн. дол. США) та Італії (1 388,8 млн. дол. США) (Офіційний сайт МЕРТ, Експортна стратегія, 2017).

За перше півріччя 2017 року експорт товарів і послуг у країни ЄС збільшився майже на 23%, включаючи не лише сировинні товари (кукурудза та пшениця). У топ-5 нашого експорту до ЄС входять автомобільні запчастини, причому цей сегмент є другим за темпами нарощування експорту до ЄС. Швидкими темпами збільшується експорт українських нагрівачів для води, тощо.

Україна наростила експорт вершкового масла, ставши другою після Нової Зеландії країною-постачальником вершкового масла на ринок ЄС. У 2016 році були лише одиниці сертифікованих підприємств-виробників молочної продукції, а сьогодні їх уже 18, і вони вийшли на лідерські позиції. Аналогічний прорив, до речі, зробило і українське морозиво.

Автомобільний кластер за шість місяців зріс на 20,6%, нарощується продаж українських меблів (+45,6% за останні півроку), товарів легкої промисловості, керамічних виробів (зокрема, збільшення продажів плитки та сантехніки взагалі сягає 52,3%). (Новое время, 2017)

Експортна стратегія, Пан Євро Мед Конвенція та  промисловий діалог

Основні показники (Офіційний сайт МЕРТ, Експортна стратегія, 2017)

• Переорієнтація на нові ринки експорту товарів (2016 р. у порівнянні до 2012 р.):

  • 37,1 % частка ЄС (25% - 2012 р.);

  • 5,2% Індія (3,4% - 2012 р.);

  • 5% Китай (2,6% - 2012 р.)

• Зросла частка експорту АПК та харчової промисловості у загальному експорті з 18,7% у 2011 р. до 42% у 2016 р.;

• Збільшився експорт ІТ-послуг на 10,8% (108,2 млн. дол.) з 2015 р. до 2016 р.;

• позитивна динаміка в рейтингу Doing Business у 2017 (з 152 місця у 2012 р. до 80 місця у 2017 р.)

Експортна стратегія

У зв’язку зі зміною вектору співпраці України з РФ на ЄС, протягом останніх трьох років спостерігається експортна переорієнтація. У березні 2017 році була розроблена Експортна стратегія України, яка передбачає:

1. створення сприятливих умов, що стимулюють торгівлю та інновації для диверсифікації експорту,

2. розвиток послуг з підтримки бізнесу та торгівлі, здатність підвищити конкурентоспроможність підприємств, зокрема, малих та середніх підприємств,

3. зміцнення навичок та компетенцій підприємств, зокрема, малих та середніх підприємств, необхідних для участі у міжнародній торгівлі.

(Офіційний сайт МЕРТ, Експортна стратегія, 2017)

Експортна стратегія розрахована на 5 років та передбачає виконання 56 першочергових завдань з розвитку експорту, залучення близько 40 державних та недержавних підприємств та інституцій.

Стратегія визначає перспективні ринки для українського експорту, серед яких ключове місце займають 28 країн ЄС. Серед інших країн найбільш перспективними називаються США, Китай, Туреччина, Японія, Ізраїль та Індія.

Для експорту товарів до ЄС в рамках Угоди про асоціацію товари повинні бути вироблені в Україні та отримати своєрідний паспорт, що засвідчує їхнє походження (Сертифікат походження EUR.1). А для отримання такого сертифікату товари повинні відповідати правилам походження. Для прикладу, продукти борошномельної промисловості можуть отримати Сертифікат EUR.1. тільки в тому разі, якщо вони вироблені зі злаків, вирощених в Україні.

Угода про асоціацію передбачає додатково правило двосторонньої кумуляції, завдяки якому під час виробництва борошномельної продукції, окрім українських, можуть бути використані також злаки, що вирощені в ЄС. В цьому разі правила походження будуть дотримані й товар вважатиметься таким, що вироблений в Україні. Так само правило двосторонньої кумуляції застосовується й до товарів, що виробляються в ЄС.

Для ілюстрації цього правила можна навести наступний приклад. Одяг, що імпортується з України до ЄС в рамках ЗВТ (зона вільної торгівлі), повинен бути пошитий із тканини, що вироблена в Україні (загальне правило) або в ЄС (двостороння кумуляція). За загальним правилом текстильні матеріали з третіх країн (наприклад, Туреччини) можуть бути використані тільки в тому разі, якщо їхня вартість не перевищує 8% від вартості одягу. Зрозуміло, що з розвитком технологій, розширенням впливу транснаціональних корпорацій, а також для розвитку GVC (global value chain) вже недостатньо «класичних» угод про вільну торгівлю (Офіційний сайт МЕРТ, Експортна стратегія, 2017).

По-перше, угоди про вільну торгівлю все частіше охоплюють поступки не лише для товарів, а й послуг, інтелектуальної власності, руху капіталу та робочої сили тощо. По-друге, країни тяжіють до укладення угод про вільну торгівлю не лише між певними двома країнами, а одразу між декількома країнами одного регіону, щоб обійти вищезазначене правило двосторонньої кумуляції, яке суттєво обмежує міжнародну торгівлю.

Прикладом угоди, покликаної забезпечити вільну торгівлю між різними країнами, є Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Конвенція Пан-Євро-Мед), метою якої є новий рівень торгівлі між країнами середземноморського регіону (Офіційний сайт МЕРТ, Експортна стратегія, 2017).

Пан Євро Мед Конвенція

16 травня 2017 року Спільний комітет Конвенції Пан-Євро-Мед на шостому засіданні ухвалив рішення офіційно запросити Україну приєднатися до Конвенції.

На сьогодні Конвенція налічує 42 учасники, серед яких:

• країни ЄС;

• країни ЄАВТ (Швейцарія, Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн);

• учасники Барселонського процесу (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Сирія, Туніс, Туреччина);

• учасники Процесу стабілізації та асоціації ЄС (Албанія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Сербія, Чорногорія, Косово);

• Республіка Молдова.

(Офіційний сайт МЕРТ, Експортна стратегія, 2017)

Конвенція встановлює уніфіковані правила походження для торгівлі товарами у Пан-євро- середземноморському регіоні й таким чином дозволяє своїм учасникам посилювати економічну інтеграцію та торговельні зв’язки. Конвенція передбачає можливість діагональної кумуляції, тобто дає можливість країнам-учасникам використовувати сировину одна одної, а не тільки національну. Зокрема, діагональна кумуляція дозволяє використовувати під час виробництва товару сировину з третіх країн, що не є сторонами ЗВТ, в рамках якої здійснюється торгівля. Так, наприклад, одяг, пошитий в Україні з тканини, виробленої в Туреччині, зможе імпортуватися до ЄС за ставкою ввізного мита «0%». На даному етапі Угода про асоціацію не дозволяє цього робити.

Промисловий діалог

1 березня 2017 року Україна розпочала промисловий діалог з ЄС щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості. Потенційними напрямками співробітництва України та ЄС є поглиблене цільове регуляторне наближення з фокусом на участь в європейських ланцюгах створення доданої вартості, промисловий аутсорсинг, активніше залучення України до програм «Horizon 2020» та COSME, обмін новітніми технологіями.

Таблиця 2.6 Інституції, залучені у напрямах імплементації Угоди про асоціацію, пов’язаних з торгівлею

№	Напрями діяльності	МЕРТ	Мін Фін	ДФС	НБУ	Офіс з просування експорту	МІУ	МАПП	МінОсвіти/ МінCоц
1	Податкове, валютне та митне регулювання		+	+	+
2	ЗВТ, Пан-Євро-Мед	+
3	Зняття бар’єрів на зовнішніх ринках	+
4	Інвестиційний клімат	+	+
5	«Єдине вікно» на митниці		+	+
6	Стимули для експортерів	+
7	Технічне регулювання	+				+
8	Інфраструктура						+
9	Програми підтримки експортерів	+	+			+
10	Торговельний захист	+
11	Санітарні та фітосанітарні норми							+
12	Система підтримки інновацій	+							+

Докладна інформація як скористатися можливостями Програми COSME (див.тут) і Horizon 2020 (див. тут).

 

 

Посилання:

Презентація з тренінгу

• Копійка В.В., Шинкаренко Т.І., Європейський Союз: історія і засади функціонування: навч. посібник / В.В. Копійка, Т.І. Шинкаренко; за ред.. Л.В. Губерського. – 2-ге видання, виправл. і доповнене. – К.: Знання, 2012. – 759 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

• Менеджмент європейської економічної інтеграції: підручник / С.М. Писаренко, Н.В. Горін, Л.А. Українець та інш.; за ред.. С.М. Писаренко. – К.: Знання, 2012. – 373 с.

• Аврамчак Л.А., Лозоцька К.С., Євроінтеграція України як шлях до макроекономічної стабільності. – Науковий вісник НУБПУ, Серія: Економіка, Аграрний менеджмент, бізнес. – 2016. – Вип. 249. - С 9-17. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_econ_2016_249_3.

• Право Європейського Союзу: Підручник / За ред. Р.А. Петрова. – К.: Істина, 2017. – 384 с.

• Amat Adarov, Peter Havlik, Benefits and Costs of DCFTA: Evaluation of the Impact on Georgia, Moldova and Ukraine. - JOINT WORKING PAPER (December 2016, with corrections made in March 2017) by the Vienna Institute for International Economic Studies and Bertelsmann Stiftung. – p.120.

• Сайт МЗС. [Електронний документ]. – Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/european-integration/ua-eu-association

• Сібекіна А.Ю. Зона вільної торгівлі як найважливіший чинник ефективної динамізації економіко-інтеграційних процесів України – Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - №5-6 (70-71) – 2013. – С.59-67.

• DW-Trend: Більшість Українців хочуть Угоди про Асоціацію з ЄС. – 7/08/2013 – Режим доступу: http://www.dw.com/uk/dw-trend

• Сайт: EU external Action. – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/myths_aa_uk.pdf

• Філіпенко А.С. Передумови та чинники формування зони вільної торгівлі з ЄС // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 100 (Частина 1). – 2011. – С.31-36 [Електронний документ]. – Режим доступу: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/apmv/article/viewFile/1656/1567

• M. Емерсон, В. Мовчан. Поглиблення відносин між ЄС та Україною. – К.: – Центр європейських політичних досліджень та політичних консультацій, 2016. – 255 с.

• Економічна складова Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: наслідки для бізнесу, населення та державного управління. - К.: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, 2013. – 127 с.

• Мовчан В., Джуччі Р. Кількісна оцінка варіантів регіональної інтеграції України: глибока та всео­сяжна зона вільної торгівлі з ЄС чи митний союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном / В. Мовчан, Р. Джуччі // Серія консультативних робіт [РР/05/2011]. - Берлін, Київ, листопад 2011. - С. 16 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ier.com.ua - Заголовок з титул. екрану.

• Що зміниться після підписання Україною Асоціації з ЄС. Інфографіка. – ВолиньPost. – 2014. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.volynpost.com/news/35221-scho-zminytsia-pislia-pidpysannia-ukrainoyu-asociacii-z-ies-infografika

• Сібекіна А.Ю. Порівняння ключових параметрів Угоди про асоціацію Україна-ЄС та членства в Мит­но­му союзі Росії, Білорусії та Казахстану // Міжнародні відносини, серія «Економічні науки». №2. – 2013. - [Електронний документ]. – Режим доступу: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/viewFile/144/125

• Export Strategy of Ukraine. The road map of strategic development of trade 2017-2021. Official site of MEDT. - Electronic source: http://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=e6ab10fa-0ad9-4fe4-b8be-32f570693b64&title=EksportnaStrategiiaUkraini-DorozhniaKartaStrategichnogoRozvitkuTorgivli2017-2021.

• Оцінка впливу Угоди про асоціацію / ЗВТ між Україною та ЄС на економіку України / Наукова доповідь за ред. Гейца В.М. - Київ. – 2014.

• Сайт МЗС / Режим доступу: http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua/ukraine-eu/trade-and-economic/ukraine-eu-trade